Протягом 2023 року Київ зіткнувся із серйозним викликом у вигляді повітряних тривог, які не лише підірвали безпеку мешканців, але також справили значний вплив на економічну активність та роботу громадського транспорту у місті.
Дані відкритого додатка «Київ цифровий» за період з 24 лютого 2022 року по 9 січня 2024 року свідчать про 950 випадків повітряних тривог, що призводять до періодичних зупинок та значних збитків для комунальних підприємств, таких як «Київпастранс» та «Київський метрополітен».
Економічні наслідки повітряних тривог у Києві
У грудні 2023 року тривалість повітряних тривог у Києві досягла 43 години, перевищивши травневий рекорд о 66 годині. Це створило значні труднощі для міської економіки, особливо для ключових гравців, таких як «Київпастранс» та «Київський метрополітен».
Почастішали періоди призупинення громадського транспорту, що позначилося на мобільності громадян та призвело до зниження кількості перевезених пасажирів. «Київпастранс» скоротив перевезення на 40,9%, а прибуток упав до 1,37 мільярда гривень. Разом зі збитками «Київського метрополітену» загальні економічні втрати за 2022 рік перевищили 9,7 мільярда гривень.
Транспортна галузь Києва: прямі та непрямі збитки від повітряних тривог
Незважаючи на те, що фінансові втрати комунальних підприємств здаються незначними, непрямі збитки також відіграють істотну роль у загальних економічних збитках. За оцінками «Пасажирів Києва», щогодини простою транспорту обходиться місту 8,7 мільйона гривень.
Припинення роботи громадського транспорту призводить до збільшення використання власних автомобілів, створення пробок та збільшення викидів, що додатково загострює проблеми міської інфраструктури. У цьому контексті повітряні тривоги в Києві не лише знижують мобільність громадян, але й негативно впливають на екологічну стійкість та загальну життєздатність міста.